№1
Любий татку наш,
Недовго жив ти з нами.
Любов, печаль і біль в душі
Лишив ти нам і мамі.
№2
Вічна пам’ять і гіркий біль втрати,
Назавжди залишиться в наших серцях.
№3
Серце стискається сильно,
Гірко плаче душа.
Більшої втрати немає,
Як втрата Вашого життя.
№4
Одною квіткою земля бідніша стала.
Одною зіркою багатші стали небеса.
№5
Ти чесно жив, любив життя.
І ось пішов у небуття.
Та залишив ти світлу пам’ять
І вічно будеш, любий з нами.
№7
Коханий, милий, дорогий,
Життя без тебе зупинилось…
І замість сонця — дощ іде сумний,
І серце не змирилось.
№8
Є сила, що може забрати з життя,
А з пам’яті рідних – ніколи.
№9
Ти був твердиня нашої хати,
Ти був у всьому голова.
Як же нам любий, тяжко забути.
Змиритись з тим, що тебе вже нема.
№10
Спи спокійно. Пам’ять про тебе
Буде вічно жити в наших серцях
№11
Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря.
Та не зітруться ті всі рани,
Що принесла нам смерть твоя.
№12
Нехай вітер тебе заколише,
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно – ми будем молитись
За спасіння твоєї душі.
№13
Той день, коли твій голос згас
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас,
І ми не можем з цим змиритись.
№14
Ти згасла, немов зранку світ зорі,
А ми лишились у смутку і журбі.
№15
Нехай зігрівають твою домовину
Сонечко вдень, а місяць вночі.
Спи спокійно наша мамо, бабусю,
Вічна і добра пам’ять тобі.
№16
Сумує родина, дружина і діти,
І скотиться гірка сльоза ще не раз.
Останній дарунок — цей пам’ятник й квіти
З скорботою й шаною, любий, від нас.
№17
Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою,
А вітер тихенько шепоче
Про тугу велику мою.
№18
Пам'ятаємо, любимо, сумуємо...
№19
Тебе нещастя від сім’ї забрало,
То спи спокійно у могилі цій
В житті тебе любили, поважали,
А зараз серце крає горя біль.
№20
Ти був для нас неначе пташка,
І щебетав, як соловей.
Без тебе жити сумно й важко,
І серце плаче ніч і день.
№21
Пішов від нас ти дуже рано
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми - з нами ти.
№22
Схиляють голови сумні
Дружина, діти та онуки.
Прийміть уклін наш до землі
І тугу вічної розлуки.
№23
Такого щирого, простого,
Такого рідного, як ти.
Такого доброго нам сина
Ніколи більше не знайти.
№24
Пам’ять про тебе — цей чорний граніт,
Дивлюсь на могилу , а серце болить,
І гірко заплачу, дрібними сльозами,
Чому тебе , рідна, немає між нами.
№25
Господь покликав до себе і мене
І жоден гріх мій, знаю, не мине.
Молітеся за мене на землі -
Єдине, що потрібно ще мені.
№26
Татко, любий наш, прости,
Що не зуміли зберегти тебе.
Тепер на Бога уповаєм,
Хай Він тебе оберігає.
№27
Ми кажем Вам спасибі, рідна мамо!
Бо Ви вказали шлях, яким у світ іти
Через століття до вершин високих
Ваш образ в серці будемо нести.
№28
Недолюбив ти, недомріяв,
Не оцінив красу життя.
Єдиний сину, гордість і надія,
Чому назад немає вороття?
№29
Твоїм теплом були і ласкою зігріті,
Ми поховали тут все найдорожче в світі,
Від всіх життєвих мук душа твоя спочине,
А пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.
№30
Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і скорбить.
№31
Ніхто тебе, спасти не зміг,
Пішла з життя ти дуже рано.
Залишила смуток і печаль.
В серцях лишилась глибока рана.
№32
На думці ще трохи пожити було,
Та сонце сховалось, за хмари зайшло.
№33
Остання шана чоловіку, батьку, дідусю.
№34
Серця в нас розбиті, доню,
Втрата без міри важка.
Рано ти землю покинула,
Пташечко наша ясна.
№35
Спи синочку дорогий,
Сумно нам без тебе,
Не приходиш ти до нас,
Тільки ми до тебе.
№36
За ніжність, щирість і любов,
За працьовиті Ваші руки.
Низький складаємо уклін -
Дружина, діти та онуки.
№37
Так сонечко світило гарно,
Коли всі разом ми жили.
Пішов від нас ти дуже рано,
Пам’ять про тебе ми зберегли.
№38
Такого рідного святого,
такого доброго, як ти
Такого щирого, простого
Вже нам ніколи не знайти.
№39
Спи спокійно,наша доню,
Сумно нам без тебе.
Ти до нас вже не прийдеш,
Тільки ми до тебе.
№40
Ти сходу сонця не діждалась,
Закрила очі назавжди.
Тебе ми любим, пам’ятаєм.
За все нам, донечко, прости.
